![]() |
![]() |
||||||
|
|||||||
| |
..: Новини і Події :.. |
12 січня – 130 років від дня народження І.І. Огієнка, українського громадського і релігійного діяча, митрополита, історика
Святую Біблію відвічну На слово наше, рідне й гоже Сильне, як меч той обосічний... (Поема «Святая Біблія відвічна»)
Іва́н Іва́нович Огіє́нко (церковне ім'я Іларіон) (2 січня (14 січня) 1882, Брусилів — 29 березня 1972), Вінніпег — український вчений, митрополит (від 1944), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, історик церкви, педагог, дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (від 1922). Іван Огієнко - видатний українець, який залишив помітний слід у багатьох сферах діяльності. Навіть в історію Іван Іванович увійшов під двома іменами: як світська особа - професор Огієнко, а як духовна особа - митрополит Іларіон. Його з рівним правом можна назвати вченим, мовознавцем, істориком церкви, державним діячем, культурним діячем, релігійним діячем, педагогом, поетом, перекладачем. Справжнім подвигом став здійснений Іваном Огієнком повний переклад Біблії українською мовою. Огієнкова Біблія, як і десятки інших ним перекладених і виданих за кордоном богослужбових книг, виконує і сьогодні, окрім релігійної, ще одну важливу місію — забезпечення українському народові його невід'ємного права читати і пізнавати Святе письмо рідною мовою. Загалом, у своїх поемах і романах митрополит осмислював духовний та історичний досвід свого народу. Утім, переважна більшість оригіналів творів Огієнка наразі є недоступною українській громадськості. Значна їх частина перебуває за кордоном — у Польщі, Швейцарії, Канаді, Німеччині, тож користуватися нею можуть лише окремі українські дослідники. Іван Огієнко упродовж багатьох років вивчав та опрацьовував численні рукописні та стародруковані пам'ятки не лише з мовознавчого боку, а й з огляду на палеографічні та бібліологічні аспекти, накопичував та систематизував величезний масив першоджерел і критичної літератури, дотичних до проблем історії книги, друкарства, діяльності першодрукарів — творців унікальних кириличних раритетів. Результати своїх досліджень науковець виклав, зокрема, у таких відомих публікаціях, як «Пам'ятки старослов'янської мови Х–ХІ віків. Історичний, лінгвістичний, палеографічний огляд з повною бібліографією», «Українська Житомирська Євангелія 1571 року», «Свято нашої культури: нарис з історії початків українського друкарства». Вагоме місце в художній творчості Івана Огієнка посідають також драми історичної тематики. Вони, як правило, присвячені тій чи іншій маловідомій, або спотвореній у нас на догоду ідеологічним постулатам, сторінці боротьби українського народу за своє національне визволення. Таким є, наприклад, цикл драматичних поем «Вікові наші рани» та історична епопея у двох частинах «Наш бій за державність». Окремої уваги заслуговують історичні монографії, історико-біографічні нариси, присвячені дослідженню життя й діяльності конкретних постатей, які залишили по собі помітний слід на культурній, духовній, науковій ниві української історії. Помер Іван Огієнко 29 березня 1972 року у Вінніпезі, де і похований. Його творча спадщина сколихнула за рубежем не лише все свідоме українство. До 130-річчя від дня народження І.І. Огієнка, українського громадського діяча, митрополита, історика в Національній парламентській бібліотеці України підготовлено книжкову виставку. Експозиція містить найвідоміші праці митрополита, що присвячені проблемам кириличної палеографії, історії старослов'янської та української мов, будові, стилістиці та культурі української мови, питанням українського правопису. Серед найвидатніших робіт представлені: «Історія українського друкарства», «Біблія або Книги Святого письма Старого й Нового Заповіту», «Слово про Ігорів похід», «Українська культура», «Свята Почаївська лавра», «Розп’ятий Мазепа», «Богдан Хмельницький», тощо. Також представлені роботи вчених, що вивчали життя і творчість цієї феноменальної людини, розкриваються актуальні проблеми науково-педагогічної спадщини Івана Огієнка, експонується бібліографічний покажчик, листування митрополита Іларіона (джерела з історії української еміграції) та низка матеріалів конференцій. Інформація підготовлена відділом СКД НПБУ
|
|||||
| |
|||||||
|
|
|||||||